Фембой — це чоловік чи хлопець, який використовує елементи традиційно жіночого стилю, поведінки або зовнішності, зберігаючи при цьому чоловічу ідентичність. Слово трапляється дедалі частіше не лише в нішевих спільнотах, а й у звичайних коментарях під фото чи відео, і люди вкладають у нього різне: хтось описує так стиль одягу, хтось — сексуальну орієнтацію, хтось плутає це з трансгендерністю.
Що означає слово буквально
Фембой — поєднання англійських “feminine” (жіночний) і “boy” (хлопець). Термін описує чоловіка чи хлопця, який приймає чи демонструє елементи традиційно жіночого стилю, поведінки або зовнішності, при цьому зберігаючи власну чоловічу ідентичність. Тому фембой не є синонімом трансгендерності: йдеться не про зміну статі чи гендерної ідентичності, а про спосіб вираження — макіяж, одяг, манери, які традиційно вважаються жіночними.
Три речі, які фембой автоматично не означає
- Не означає трансгендерну ідентичність. Фембой за визначенням залишається чоловіком за самоідентифікацією, просто виражає себе через елементи, які культурно закріплені за жіночністю.
- Не означає крос-дресинг у сенсі перевдягання заради маскування. Одяг — спідниці, сукні, гольфи — справді часто є частиною естетики, але це радше повсякденне самовираження, ніж костюм для окремого випадку.
- Не вказує на сексуальну орієнтацію. Фембої можуть мати будь-яку орієнтацію: термін описує вираження гендеру, а не потяг.
Саме ця плутанина найчастіше призводить до образливого чи некоректного вживання слова, коли людині автоматично приписують і трансгендерність, і орієнтацію, і навіть характер лише на основі стилю одягу.
Як термін пройшов шлях від образи до самоідентифікації
У дев’яностих роках слово вживалося переважно принизливо, щоб висміяти чоловіка за недостатньо “мужню” поведінку чи зовнішність. Ситуація почала змінюватися в інтернет-культурі, і з 2020-х термін здебільшого перестав нести образливе навантаження, перетворившись на самоідентифікацію: молоді чоловіки самі почали використовувати це слово, щоб описати власне вираження через жіночі прикраси, одяг, макіяж, а також більшу емоційну чутливість — риси, які традиційна маскулінна культура довго вважала небажаними для чоловіків.
Естетика і стиль
Візуально фембой-естетика тяжіє до м’яких, ніжних елементів: спідниці, сукні, гольфи, легкий чи виразний макіяж, аксесуари, які традиційно асоціюються з жіночим гардеробом. Жорсткого дрес-коду тут немає, як немає і єдиного “правильного” ступеня прояву цих елементів: хтось обмежується легким макіяжем, хтось вибудовує повний образ навколо цієї естетики.
У якому контексті слово вживається найчастіше
У побутовому вжитку, особливо в англомовному сегменті інтернету, термін дуже часто трапляється саме в сексуалізованих контекстах. Тому назвати цим словом малознайомого чоловіка з жіночними рисами зовнішності в обличчя може прозвучати некоректно чи навіть образливо, навіть якщо мовець не мав такого наміру. Цю різницю між нейтральним культурним описом і побутовим, часто фетишизованим вживанням варто розуміти, перш ніж уживати термін щодо конкретної людини.
Ширший контекст: андрогінність як психологічна норма
Психологи давно розглядають поєднання традиційно чоловічих і жіночих рис у поведінці як цілком здоровий варіант гендерного самовираження. Ще у 1970-х дослідниця Сандра Бем розробила концепцію психологічної андрогінності, за якою людина, здатна поєднувати риси обох гендерних полюсів залежно від ситуації, часто демонструє кращу психологічну гнучкість, ніж та, що жорстко тримається лише одного набору “дозволених” рис. Фембой-естетика в цьому світлі — сучасний, візуально яскравий прояв значно старішої психологічної ідеї.
