Найпоширеніша відповідь, яку дають навіть не замислюючись, Мертве море. І це якраз той випадок, коли інтуїтивно очевидна відповідь виявляється неправильною з суто технічної причини, яку рідко пояснюють до кінця.
Чому Мертве море не рахується
Вода в Мертвому морі дійсно вражає концентрацією солі, приблизно 27 відсотків, і це справді один з найсолоніших водойм планети. Але попри назву, Мертве море насправді безстічне озеро, а не море в географічному сенсі: воно не з’єднане з жодним океаном чи іншим морем і не має природного стоку. Назва історична й усталена мовною традицією, а не науковою класифікацією. Тому коли йдеться саме про моря, як частину світового океану, Мертве море формально не потрапляє до цього списку.
Справжній рекордсмен: Червоне море
Серед водойм, які дійсно класифікують як моря, найвищу солоність має Червоне море, розташоване між Аравійським півостровом і Африкою. Солоність тут становить приблизно 38-42 проміле залежно від конкретної ділянки, на півночі показник вищий, приблизно 41,5 проміле, на півдні дещо нижчий, близько 38. Для порівняння, середня солоність відкритого океану становить приблизно 34-35 проміле, тобто Червоне море помітно перевищує звичайний океанічний рівень.
Чому саме Червоне море настільки солоне
Висока концентрація солі тут не випадковість, а результат кількох факторів, які діють одночасно.
Відсутність річкового стоку
У Червоне море не впадає жодна річка, а отже, немає постійного притоку прісної води, яка б розбавляла концентрацію солі, як це відбувається в більшості інших морів.
Високе випаровування
Море оточене посушливими пустельними територіями з високою температурою повітря протягом усього року, що спричиняє інтенсивне випаровування води з поверхні. Вода випаровується, а солі залишаються, поступово підвищуючи загальну концентрацію.
Обмежений водообмін із океаном
Червоне море з’єднується з Індійським океаном лише через вузьку Баб-ель-Мандебську протоку, а з Середземним морем, через штучний Суецький канал. Ці вузькі “горловини” суттєво обмежують природний водообмін, через що солона вода не розбавляється так активно, як у морях з широким виходом до океану.
Порівняння з іншими морями
Для наочності варто зіставити Червоне море з іншими відомими водоймами. Середземне море, з яким Червоне з’єднане через Суецький канал, має солоність приблизно 38-39 проміле, тобто доволі близьку, хоч і трохи нижчу. Чорне море, знайоме українцям найкраще, значно менш солоне, приблизно 18 проміле, через значний прісноводний стік з річок, зокрема Дунаю та Дніпра. Балтійське море ще менш солоне, приблизно 5 проміле, оскільки отримує величезний обсяг прісної води з навколишніх річок при обмеженому водообміні з Північним морем.
Незвичайна деталь: гарячі розсольні западини
Це факт, який рідко трапляється в популярних матеріалах, хоча він доволі показовий. На дні Червоного моря виявлено близько двадцяти глибоководних западин, де вода за складом і концентрацією солі нагадує гарячий розсіл, значно перевищуючи навіть загальну і без того високу солоність моря. Ці западини були відкриті вченими ще у шістдесятих роках минулого століття і стали важливим відкриттям для розуміння геологічних процесів на морському дні.
Чому це не заважає багатству морського життя
Здавалося б, така висока солоність мала б перешкоджати життю, але Червоне море, навпаки, відоме винятковим біорізноманіттям: приблизно 10-15 відсотків видів риб і безхребетних, які тут мешкають, є ендемічними, тобто не трапляються більше ніде у світі. Стабільно тепла вода, висока прозорість через відсутність річкового мулу і сприятливі умови для коралових рифів компенсують підвищену солоність, створюючи унікальну екосистему, яку активно вивчають науковці з усього світу.
Пишемо цікаве по простому