Visa і Mastercard — не банки і не типи карток, а дві конкуруючі платіжні системи. Кожна прокладає технічний маршрут між банком продавця і банком покупця та встановлює правила, за якими банки видають картки. Прийом у терміналах, безконтактна оплата, токенізація в Apple Pay і Google Pay в обох системах влаштовані практично однаково.
Відчутна для власника картки різниця виникає за кордоном: у маршруті розрахунку, у кількості конвертацій валют і в тарифах банку-емітента на конвертацію.
Дві системи, а не два типи карток
Visa Inc. і Mastercard Incorporated — окремі публічні компанії. Вони дають банкам ліцензію на випуск карток під своїм брендом і обробляють транзакції через власну процесингову мережу. Банк-емітент, наприклад monobank чи ПриватБанк, відповідає за випуск картки, кредитний ліміт і кешбек. Платіжна система відповідає за маршрут авторизації платежу і курс, за яким конвертується сума під час розрахунку.
Звідси перший практичний висновок: більшість переваг, які приписують бренду картки, насправді визначає банк. Безкоштовне обслуговування, підвищений кешбек, страховка подорожей — рішення конкретного банку. У межах одного банку тарифи на картки Visa і Mastercard зазвичай однакові.
Обидві системи виросли з банківських консорціумів. Mastercard походить від Interbank Card Association, яку банки створили 1966 року як альтернативу BankAmericard від Bank of America, а мережа BankAmericard згодом стала Visa. Учасники цих об’єднань зберегли право самостійно встановлювати тарифи, ліміти й бонуси в межах спільних правил.
Валюта розрахунку: долар у Visa, євро в Mastercard
Банки ведуть взаєморозрахунки з платіжною системою в розрахунковій валюті. Для українських банків це традиційно долар США у Visa і євро в Mastercard для операцій у Європі, хоча конкретна схема залежить від банку. Через цю валюту проходить конвертація, коли власник картки платить за кордоном у валюті, відмінній від валюти рахунку картки.
Тут варто розрізняти три поняття. Валюта картки — це валюта, у якій банк веде картковий рахунок і списує кошти: гривня, долар чи євро. Розрахункова валюта — службова величина, яку бачить лише банк. Валюта операції — це валюта, у якій продавець виставив чек. Власник картки розрахункову валюту не бачить, окрім як у вигляді курсу у виписці.
Де саме виникає подвійна конвертація
Подвійна конвертація з’являється тоді, коли ні валюта картки, ні валюта операції не збігаються з розрахунковою валютою. Приклад: гривнева картка Visa, покупка в злотих у Польщі. Банк проводить операцію двома кроками: гривня в долар, потім долар у злотий, і кожен крок додає свою маржу.
Та сама покупка карткою Mastercard пройде аналогічно, бо злотий теж не євро: гривня в євро, потім євро в злотий. Тобто в Польщі переваги Mastercard над Visa немає. Перевага з’являється в країнах єврозони, де платіж конвертується з гривні в євро за один крок, тоді як Visa додає проміжний долар. Для Польщі, Чехії, Угорщини чи Британії обидві системи однаково проходять два кроки.
У скільки обходиться зайвий крок
Кожна конвертація додає маржу поверх міжбанківського курсу. Якщо умовно взяти маржу 1% на крок, то два послідовні кроки дадуть трохи більше 2% переплати. На покупці в кілька тисяч гривень зайвий крок конвертації — це вже десятки гривень. Реальний розмір маржі кожен банк встановлює самостійно і публікує в тарифах на конвертацію валют, тому оцінювати вигоду варто за конкретною парою валют і конкретним банком.
Інтерчейндж: комісія, яку клієнт не бачить
Окремо від конвертації існує міжбанківська комісія — інтерчейндж. Її банк-еквайр продавця сплачує банку-емітенту картки за кожну транзакцію. Формально платить продавець, фактично вона закладена в ціну товару. Ставки інтерчейнджу встановлюють Visa і Mastercard, а в Україні Національний банк домовлявся з обома системами про їх поступове зниження.
Клієнту ця комісія прямо не виставляється, але від неї частково залежить, наскільки щедрий кешбек може дозволити собі банк-емітент.
Прийом і зняття готівки
За глобальним покриттям терміналів обидві системи практично рівні. У Китаї традиційно сильніше представлена UnionPay, у США подекуди трапляються термінали лише під одну систему, але для типової подорожі Європою чи оплати онлайн-сервісу прийом не є критерієм вибору.
При знятті готівки в банкоматі за кордоном комісію встановлюють банк-емітент і банк — власник банкомата, тому обирати картку під зняття готівки варто за тарифом конкретного банку.
Токенізація і захист платежу
Обидві системи підтримують чип EMV, безконтактний платіж і токенізацію для Apple Pay та Google Pay: замість номера картки термінал отримує токен, який не розкриває реальних реквізитів. 3D Secure другої версії, що підтверджує онлайн-платіж кодом чи пушем у застосунку, теж працює в обох системах. Для звичайного користувача рівень захисту між Visa і Mastercard не відрізняється — його визначає банк, який або впровадив сучасну автентифікацію, або обмежився мінімумом.
Кешбек і преміальні лінійки належать банку
Програми лояльності, підвищений кешбек у певних категоріях, доступ до бізнес-залів в аеропортах чи страхування подорожей — продукт конкретного банку і тарифного плану. У межах однієї системи преміальна картка Visa Infinite чи World Elite Mastercard дає привілеї, недоступні базовій картці тієї ж системи. Тому порівнювати варто конкретні тарифи банків.
Що реально впливає на вибір
Для гривневої зарплатної картки, якою розраховуються переважно в Україні, різниця між системами практично не відчутна: конвертації немає, обслуговування і прийом однакові. Різниця з’являється для тих, хто регулярно платить чи знімає готівку за кордоном у валюті, відмінній і від гривні, і від валюти рахунку картки. У такому разі важливі дві речі: валюта рахунку картки відносно валюти найчастіших витрат і тариф конкретного банку за конвертацію. Точний розмір маржі і валюту розрахунків з кожною системою можна уточнити лише у свого банку.
