Що таке ідентифікаційний код?

Ідентифікаційний код, це та штука, яку більшість українців бездумно диктують операторам банку чи вписують у форми, навіть не замислюючись, що насправді ховається за цими десятьма цифрами. А там, до речі, зашифрована ціла біографія: дата народження, стать і навіть службова “печатка” перевірки на помилку. Розберемо, звідки береться цей код, як він влаштований і чому дехто взагалі має право жити без нього.

Спочатку про назву, бо тут теж плутанина

Офіційно код називається РНОКПП, реєстраційний номер облікової картки платника податків. З 1994 року, коли з’явився Державний реєстр фізичних осіб, його називали “ідентифікаційний номер”, а з 2012 року, після ухвалення Податкового кодексу, закріпилася теперішня назва. У побуті ж досі найчастіше кажуть просто “ІПН”, хоча технічно це вже застаріла абревіатура. Головне, розуміти, що ІПН, ідентифікаційний код і РНОКПП, це одне й те саме, просто різні назви одного документа з різних епох.

Що ховається в десяти цифрах

Структура коду продумана значно акуратніше, ніж здається на перший погляд.

• Перші п’ять цифр, зашифрована дата народження, а точніше кількість днів, що минули від 31 грудня 1899 року.
• Цифри з шостої по дев’яту, порядковий номер реєстрації серед людей, народжених того самого дня.
• Дев’ята цифра окремо, вказує на стать, непарна цифра означає чоловічу, парна, жіночу.
• Десята, остання цифра, контрольна, вона обчислюється за спеціальним алгоритмом з попередніх дев’яти і дозволяє перевірити, чи не помилилися десь при введенні номера.

Цікаво, що навіть близнюки, народжені в один день, отримують не послідовні номери, а такі, що просто випадково потрапляють у загальну чергу реєстрації того дня, тобто передбачити наперед, який саме номер отримає дитина, неможливо.

Дві історії з реального життя, які добре ілюструють систему

У Вікіпедії є доволі показовий випадок: колишній заступник міністра МВС Володимир Хоменко якийсь час мав одразу два різні ідентифікаційні номери. Перший він отримав, працюючи начальником податкової міліції в одній області, а вже за два роки, перейшовши на посаду в Криму, отримав другий номер, уже з правильною датою народження. Тобто навіть у державних службах трапляються технічні накладки, і теоретично людина може виявити, що в реєстрі на неї заведено два записи одночасно.

Інший цікавий приклад, колишній перший віцепрем’єр-міністр Сергій Арбузов, який офіційно відмовився від ідентифікаційного коду через релігійні переконання. І це не якийсь винятковий привілей для чиновників, таке право дійсно передбачене законодавством для будь-якого громадянина.

Хто і як може відмовитися від коду

Пункт 70.5 статті 70 Податкового кодексу дозволяє громадянам, які з релігійних міркувань не бажають отримувати РНОКПП, офіційно оформити відмову. Для цього потрібно звернутися до податкової служби, і після підтвердження в паспорт замість номера вносять позначку “відмова”. Надалі така людина повністю законно здійснює всі юридичні дії просто за серією і номером паспорта, без ідентифікаційного коду взагалі. Єдиний виняток, нерезиденти України не можуть скористатися цим правом, оскільки державні органи іншої країни не будуть ставити подібні позначки у свій власний паспорт.

Навіщо код взагалі потрібен у повсякденному житті

Без нього не обійтися при відкритті банківського рахунку, оформленні кредиту, працевлаштуванні, купівлі чи продажу нерухомості й авто, оформленні соціальних виплат і, звісно, при сплаті будь-яких податків. По суті це той ключ, за яким податкова і банки ідентифікують саме вас, а не когось із тезок з таким самим прізвищем.

Як його отримати

Процедура доволі проста і безкоштовна: подається облікова картка за формою №1ДР разом з копією паспорта чи свідоцтва про народження, для дитини документи подають батьки чи опікун. Розглядають заяву протягом п’яти робочих днів, і отримати код може будь-яка фізична особа незалежно від віку і громадянства. Сьогодні значну частину цього процесу можна пройти і онлайн, зокрема через застосунок Дія, де номер уже давно доступний для перегляду.

Не плутайте з кодом ЄДРПОУ

Ось тут часто трапляється плутанина, особливо серед тих, хто вперше стикається з реєстрацією бізнесу. ЄДРПОУ, це восьмизначний код, який належить виключно юридичним особам, компаніям, організаціям, державним органам, і ніколи не присвоюється звичайній фізичній особі. РНОКПП же, це особистий десятизначний код кожної людини, і якщо ви реєструєтеся як ФОП, ваш податковий номер підприємця повністю збігається з вашим особистим РНОКПП, окремого коду для цього не видають.

Наостанок

Ідентифікаційний код, це не просто формальна вимога бюрократії, а доволі логічно продумана система, де кожна цифра має власне значення, від дати народження до статі власника. Знання цієї структури не змінить вашого повсякденного життя кардинально, але точно допоможе розуміти, чому саме цей номер закріплюється за людиною назавжди, чому в паспорті може стояти позначка “відмова” замість цифр, і чим цей код принципово відрізняється від коду ЄДРПОУ, який стосується вже зовсім інших суб’єктів.