Криптовалюта є цифровим активом, права на який фіксує не банк і не держава, а розподілений реєстр операцій, який називають блокчейном. Тисячі незалежних комп’ютерів мережі перевіряють кожну транзакцію. Саме ця перевірка, а не підпис центрального органу, робить запис про власність достовірним.
Людина використовує криптовалюту для переказів без банку-посередника, для зберігання заощаджень поза гривневою чи доларовою системою і для спекулятивних операцій на біржах. В Україні до цього додається особливість: саму криптовалюту не заборонено, проте жодного спеціального закону про неї досі не ухвалено. Це і визначає, як із нею поводитися практично.
Визначення: чим криптовалюта відрізняється від звичайних грошей
Гривню чи долар випускає центральний банк, і саме він відповідає за їхню кількість в обігу. У криптовалюти емітента в такому розумінні немає: нові монети з’являються за наперед заданим алгоритмом, записаним у коді мережі і однаковим для всіх учасників. Ніхто не може наказати надрукувати додаткову партію біткоїнів так, як уряд ухвалює рішення про додаткову емісію гривні.
Другу відмінність задає спосіб підтвердження власності. Банківський рахунок існує, поки існує банк і його база даних. Гаманець з криптовалютою існує, поки існує приватний ключ власника, а сам запис про баланс зберігається одночасно на тисячах комп’ютерів по всьому світу.
Сам термін з’явився разом із першою робочою криптовалютою. У жовтні 2008 року хтось під псевдонімом Сатосі Накамото опублікував опис протоколу біткоїна, а на початку 2009 року запрацювала перша мережа з першим блоком. Особу автора протоколу не розкрито дотепер, і це рідкісний випадок у галузі, де більшість інших фактів добре задокументовані.
Як працює блокчейн і чому запис важко підробити
Блокчейн влаштований як ланцюжок блоків, кожен з яких містить пакет транзакцій і хеш попереднього блока. Хеш є коротким цифровим відбитком вихідних даних, який змінюється повністю, якщо змінити хоча б один символ у цих даних. Якщо хтось спробує підмінити стару транзакцію, зміниться хеш блока, в якому вона лежить, а за ним і хеші всіх наступних блоків.
Щоб підробка залишилася непоміченою, зловмиснику довелося б переписати не один блок, а всі наступні і зробити це швидше, ніж мережа додає нові. Для великих мереж на це не вистачає обчислювальних потужностей жодного окремого учасника.
Навіщо люди використовують криптовалюту
Три групи мотивів повторюються найчастіше. Перша полягає в платежах без посередника: переказ між гаманцями відбувається напряму, без банку і без обмежень робочого часу відділення. Друга полягає у зберіганні вартості поза конкретною національною валютою, що приваблює людей з країн з високою інфляцією чи валютними обмеженнями. Третя мотивація, спекуляція, тобто купівля з розрахунком на зростання курсу, формує основний оборот бірж.
Окрему нішу займають смарт-контракти: програмний код, який виконує умови угоди автоматично, без нотаріуса чи суду. На цій технології побудовані децентралізовані біржі, кредитні протоколи і частина ринку NFT.
Чи є криптовалюта грошима: позиція Нацбанку
Юридично ні. Голова Національного банку України Андрій Пишний назвав це принциповою позицією регулятора: єдиним законним засобом платежу на території країни є гривня, а криптовалюту НБУ таким засобом не визнає. У Нацбанку це називають межею, яку легалізація ринку не повинна порушити.
Практичний наслідок такий: продавець в Україні не зобов’язаний приймати оплату криптовалютою. Відмова прийняти криптовалюту не порушує закону, тоді як відмова прийняти готівкову гривню в межах встановлених правил розрахунків вважається порушенням.
Правовий статус в Україні: два закони, жоден з яких поки не діє
Верховна Рада ухвалила закон «Про віртуальні активи» в лютому 2022 року. Президент підписав його 15 березня того самого року. Документ визначив криптовалюту як об’єкт цивільного права, проте набрання ним чинності поставили в залежність від окремих змін до Податкового кодексу. Ці зміни так і не ухвалили. Закон 2074-IX формально існує, проте не діє й сьогодні.
Другий проєкт, номер 10225-д, пройшов перше читання у вересні 2025 року. Станом на літо 2026 року він ще готується до другого читання в профільному комітеті Верховної Ради. Документ одночасно визначає статус віртуальних активів і вносить податкові правила для операцій з ними. Тобто закриває саме ту прогалину, через яку не запрацював закон 2022 року.
Плутанина виникає тому, що обидва документи в новинах називають просто законом про криптовалюту, хоча це різні акти з різною долею. Перший ухвалений, підписаний і не діє, другий ще не ухвалений остаточно. Станом на серпень 2026 року в Україні немає жодного закону, який окремо регулює обіг криптовалюти.
Скільки податків платити зараз: розрахунок
За відсутності спеціального закону податкова служба застосовує до доходу від продажу криптовалюти загальні норми Податкового кодексу. Це інший дохід фізичної особи, до якого застосовують ставку 18% податку на доходи фізичних осіб. З 1 жовтня 2024 року військовий збір для більшості доходів фізичних осіб зріс з 1,5% до 5%, і ця ставка поширюється також на дохід від криптовалюти. Разом виходить 23% від суми, зазначеної в декларації. Річну декларацію потрібно подати не пізніше 1 травня наступного року, а нараховану суму сплатити до 1 серпня того самого року, і ці строки однакові для будь-якого іншого доходу, включно з доходом від криптовалюти.
Різниця з майбутніми правилами видно на прикладі. Людина купила криптовалюту за 30 000 гривень і продала за 50 000 гривень.
| Показник | Зараз, без профільного закону | Після ухвалення 10225-д, перший рік |
|---|---|---|
| Ставка | 18% ПДФО і 5% військового збору | 5% ПДФО за пільговою нормою |
| База оподаткування | вся сума виручки від продажу | прибуток, тобто різниця між продажем і купівлею |
| Облік витрат на купівлю | не передбачений | передбачений |
| Податок у прикладі | 23% від 50 000 грн, тобто 11 500 грн | 5% від 20 000 грн, тобто 1 000 грн |
За чинними сьогодні нормами базою оподаткування є вся сума виручки, а не різниця між купівлею і продажем, тому податок за прикладом вище становить 11 500 гривень. Автор пільгової норми в законопроєкті, народний депутат Ярослав Железняк, називає базою для ставки 5% саме прибуток, тобто різницю між сумою продажу і сумою купівлі. За таким прочитанням податок склав би 1 000 гривень.
Тут варто зазначити межу точності: індивідуальні податкові консультації ДПС по чинній нормі, ухвалені в різні роки, самі відрізняються одна від одної. Одні прямо називають базою оподаткування весь дохід, інші не дають чіткої відповіді про те, чи йдеться про весь дохід чи лише про вигоду. Профільний закон, який дав би тут остаточну відповідь, ще не набрав чинності.
Що зміниться після ухвалення нового закону
Крім пільгової ставки на перший рік, законопроєкт 10225-д запроваджує окрему звітність для криптобірж і кастодіальних сервісів. З 1 липня 2026 року такі сервіси вже почали передавати податковій дані про операції клієнтів у межах міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією CRS. Це стосується їх незалежно від того, набрав законопроєкт чинності чи ні. Приховати дохід стає складніше вже зараз, до остаточного ухвалення профільного закону.
Регулятора ринку законопроєкт поки що не визначає остаточно, тому питання передане на розсуд Кабінету Міністрів, а найімовірнішими кандидатами називають Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку і Міністерство цифрової трансформації. Ліцензуванню підлягатимуть зберігання чужих активів, обмін криптовалюти і випуск нових монет.
Окремий орієнтир задає європейське регулювання MiCA, яке набуло чинності в Євросоюзі у січні 2025 року. Голова НБУ прямо пов’язує майбутню українську модель із цим регламентом, оскільки Україна рухається курсом євроінтеграції і не може будувати паралельну систему правил. Практично це означає, що ліцензування бірж, вимоги до розкриття інформації і захист клієнтів у майбутньому законі, найімовірніше, повторюватимуть логіку MiCA замість окремого українського стандарту.
Поширена плутанина навколо теми
Найчастіша помилка полягає в тому, що «не заборонено» ототожнюють із «легалізовано». Володіти криптовалютою, купувати і продавати її фізичній особі в Україні не заборонено. Кримінальної відповідальності за сам факт володіння немає. Це не те саме, що повноцінне регулювання: без нього криптовалюта не має чіткого статусу майна з усталеними правилами захисту в суді. Тому спори між сторонами угоди вирішувати складніше, ніж спори щодо звичайного майна.
Друга плутанина стосується оподаткування. Частина матеріалів в інтернеті стверджує, що дохід від криптовалюти в Україні взагалі не оподатковується, бо немає профільного закону. Це неправильно: податкова служба роками застосовує до такого доходу загальні норми Податкового кодексу. Несплата податку в такому разі є звичайним порушенням чинного закону.
Обмеження і ризики
Курс криптовалют коливається різко і без гарантій відновлення: падіння на 50% і більше за кілька місяців траплялося не раз навіть із найбільшими монетами. Втрата приватного ключа означає втрату доступу до активів без можливості відновлення через банк чи суд, оскільки жодного централізованого власника бази даних не існує. Розглядати криптовалюту як гарантований спосіб заробітку чи заміну пенсійних заощаджень некоректно: це волатильний актив без передбачуваної дохідності.
Матеріал спирається на чинну редакцію Податкового кодексу, текст закону №2074-IX на порталі Верховної Ради, картку законопроєкту 10225-д і публічні заяви керівництва Національного банку. Дані про ставки, терміни і статус законопроєкту актуальні на середину серпня 2026 року і можуть змінитися після другого читання в парламенті.
