Рентгенівське випромінювання відкрив німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген увечері 8 листопада 1895 року в лабораторії Вюрцбурзького університету. Він вивчав катодні промені в газорозрядній трубці і помітив, що флуоресцентний екран за кілька метрів від апарата світиться навіть тоді, коли трубку обгорнули непрозорим чорним картоном. За це відкриття Рентген отримав першу в історії Нобелівську премію з фізики 1901 року.
Слово «винайшов» тут неточне. Рентген не сконструював новий прилад, а виявив невідоме випромінювання за допомогою вже наявної трубки Гітторфа. Цю різницю між «відкрити» і «винайти» варто розвести одразу. Саме на ній тримається суперечка про роль українського фізика Івана Пулюя, яку в україномовних текстах на цю тему згадують майже завжди.
Що саме сталося увечері 8 листопада 1895 року
Рентген працював у затемненій кімнаті з трубкою Гітторфа, приєднаною до котушки Румкорфа для отримання високої напруги. Екран, вкритий баріє-платиноціанідом, стояв осторонь і не мав жодного стосунку до досліду. Коли крізь трубку пішов струм, екран засвітився, хоча катодні промені на таку відстань поширюватись не могли. Рентген провів кілька тижнів у лабораторії, перевіряючи, крізь які матеріали проходить нове випромінювання: воно вільно проникало крізь папір, дерево і алюміній, але затримувалось свинцем і кістками. Результатом стала перша в світі рентгенограма, зроблена на руці дружини вченого Берти Рентген, з чітким контуром обручки. 28 грудня 1895 року Рентген опублікував статтю в журналі фізико-медичного товариства Вюрцбурга під назвою «Про новий тип променів». Сам він називав відкрите випромінювання X-променями через його невідому природу. Назву «рентгенівські промені» запропонував анатом Альберт фон Кьолікер у січні 1896 року під час публічної лекції, на якій Рентген демонстрував свій дослід.
Чому «відкрив», а не «винайшов»
Газорозрядні трубки на кшталт тієї, з якою працював Рентген, до 1895 року вже конструювали десятки фізиків: Вільям Крукс, Йоганн Гітторф, Філіп Ленард, Микола Тесла. Дехто з них, зокрема Ленард, фіксував випадки засвічування фотопластинок поруч із трубкою, але жоден не зупинився, щоб пояснити причину. Рентген першим системно дослідив саме це явище і показав, що воно не зводиться до вже відомих катодних променів. Тому в науковій традиції за ним закріпили не винахід приладу, а відкриття фізичного явища. Пулюй був не єдиним, хто після 1895 року заявляв про власний внесок у це відкриття. Філіп Ленард, чиї трубки з алюмінієвим вікном Рентген справді використовував у частині дослідів, після смерті Рентгена звинувачував його в привласненні чужих напрацювань. Німецьке патентне відомство прямо називає ці звинувачення необґрунтованими і зазначає, що вони посилилися на тлі політичної позиції Ленарда після 1933 року. Паралель важлива: суперечки про пріоритет виникали в багатьох фізиків того часу. Сам факт такої суперечки не є доказом на користь жодної зі сторін.
Чому в Україні кажуть, що промені відкрив Іван Пулюй
Іван Пулюй, фізик родом із Гримайлова на Тернопільщині, під час роботи в Страсбурзькому і Віденському університетах сконструював власну газорозрядну лампу для вивчення катодних променів. Результати він публікував у «Віснику Віденської Академії наук» протягом 1880 і 1882 років, а сам прилад отримав срібну медаль на Паризькій електротехнічній виставці 1881 року. Лампа Пулюя, крім катодного світіння, випромінювала і Х-промені, хоча на момент її створення це явище ще не мало назви і не розглядалось окремо. Після публікації Рентгена у грудні 1895 року Пулюй повторив дослід на власному приладі. Він зробив кілька технічно вдалих знімків: скелета жаби, зламаної руки хлопця і власної доньки зі шпилькою під шкірою. Ці знімки він опублікував у французьких і британських наукових журналах у 1896 році. Саме на цій хронології тримається твердження, що промені відкрив українець.
Скільки років розділяють лампу Пулюя і дослід Рентгена
Українські джерела на цю тему майже ніколи не сходяться в цифрах, хоча йдеться про той самий проміжок часу. В одному конспекті уроку фігурує «10 років до відкриття Рентгена», в іншому, того ж таки сайту, «12 до 14 років». Портали zaxid.net і kunsht.com.ua незалежно один від одного пишуть про 14 років. А стаття jnsm.com.ua датує перші досліди Пулюя 1877 роком, що дає різницю у 18 років і не збігається з жодною з попередніх цифр.
| Джерело | Заявлена різниця | Рік, від якого рахують | Різниця до 1895 року за цим роком |
|---|---|---|---|
| naurok.com.ua, конспект «Урок 77» | 10 років | не названо прямо | не перевірити |
| naurok.com.ua, «Урок з фізики для 11 класу» | 12 до 14 років | 1881 до 1883 | 12 до 14 |
| zaxid.net | 14 років | 1881 | 14 |
| kunsht.com.ua | 14 років | 1881 | 14 |
| jnsm.com.ua | не сформульовано в роках | 1877 | 18 |
Найкраще документована точка відліку, це 1881 рік: саме тоді лампа Пулюя отримала нагороду на паризькій виставці, а її опис вийшов друком у віденському академічному віснику. 1895 мінус 1881 дає рівно 14 років. Ця цифра збігається у двох незалежних джерел. Значення «10 років» жодним із авторів не пояснене посиланням на конкретну публікацію чи подію, тому перевірити його за наявним матеріалом не вдалося. Дата «1877 рік» пояснюється інакше. За тим самим текстом jnsm.com.ua, це рік, коли Пулюй тільки почав експериментувати з газорозрядними трубками низького тиску, ще до того, як побудував прилад, названий пізніше лампою Пулюя. Тобто 1881 і 1877 не суперечать одне одному, а фіксують дві різні події в роботі того самого фізика: початок дослідів і готовий, нагороджений прилад. Розбіжність у цифрах здебільшого пояснюється саме тим, що автори не вказують, яку з двох подій вони беруть за точку відліку.
Чи користувався Рентген лампою Пулюя
Частина українських текстів стверджує це прямо: нібито Рентген використав подаровану Пулюєм трубку і не назвав джерело у своїй роботі. Інші джерела формулюють обережніше, з позначкою «ймовірно». Перевірити версію напряму складно. Німецьке патентне відомство, яке веде докладну історичну хроніку відкриття, описує прилад того вечора як трубку Гітторфа, а не лампу Пулюя. Розповідь про лист Пулюя до Рентгена і мовчання у відповідь походить зі спогадів сина фізика і повторюється в українських публікаціях без незалежного підтвердження в німецькомовних біографічних джерелах. Обидва вчені справді працювали разом у Страсбурзі в лабораторії професора Августа Кундта на початку 1870-х років і були особисто знайомі, тому обмін приладами між ними цілком вірогідний. У той період фізики регулярно передавали одне одному самостійно виготовлені трубки для дослідів, бо серійного виробництва таких приладів ще не існувало. Документа, який фіксував би використання саме подарованої лампи в досліді 8 листопада 1895 року, жодне з опрацьованих джерел не наводить. Це той випадок, коли методологічно чесніше не обирати версію, а показати обидві поруч із тим, чим кожна підтверджена.
Поширена помилка: чи запатентував Рентген своє відкриття
В одному з методичних матеріалів для школи трапляється твердження, що Пулюй ознайомив Рентгена зі своїми працями, а той запатентував відкриття. Це розходиться з усім, що відомо про поведінку Рентгена після листопада 1895 року. Нобелівський комітет, енциклопедія Britannica і те саме німецьке патентне відомство одностайно фіксують протилежне: Рентген свідомо відмовився від патенту, вважаючи, що відкриття мають належати всьому людству, а гроші Нобелівської премії передав університету Вюрцбурга. Патентування суперечило б і самій логіці події: за лічені тижні після грудневої публікації рентгенівські апарати вже збирали лабораторії по всій Європі та США, а це неможливо при захищеному патентом методі.
Два різних «рентгени»: апарат і одиниця виміру
Слово «рентген» в українській мові означає одразу дві різні речі. Тексти на цю тему їх зазвичай не розводять. Перше значення, розмовне: апарат для просвічування тіла і сам знімок, зроблений на ньому. У німецькій мові цей сенс передають словом Röntgenstrahlen, в англійській просто X-ray. Жодна з цих мов не використовує прізвище вченого як побутовий іменник так, як українська і російська. Друге значення, метрологічне: рентген як позасистемна одиниця експозиційної дози випромінювання, позначення Р або R. Її запровадив у 1928 році Другий міжнародний конгрес радіологів у Стокгольмі, вже після смерті Рентгена. Одиниця вийшла з офіційного вжитку після переходу на кулон на кілограм, але в дозиметрії та побутовій мові тримається досі. Коли хтось каже «зробити рентген», йдеться про перше значення; коли дозиметр показує «мікрорентген на годину», про друге.
Що лишається невстановленим
Точний перелік приладів, якими Рентген користувався восени 1895 року, за межами Гітторфової трубки не задокументований. Чи тримав він коли-небудь у руках лампу Пулюя особисто, лишається лише правдоподібним припущенням без документального підтвердження. Розбіжність у роках між побудовою лампи Пулюя і дослідом Рентгена пояснюється тим, що різні автори рахують від різних, часто не названих прямо подій, а не тим, що існують дві конкуруючі системи датування.
