Фонк: шлях від мемфіського репу до дрифт-культури

Що таке фонк і чому це не фанк

Фонк це піджанр хіп-хопу, який виріс із мемфіського репу 1990-х. Він поєднав похмурі семпли, важкий бас і лоу-фай текстуру запису, ніби трек записали на стару касету й забули перезаписати. Назва звучить майже як funk, але це різні слова з різною долею. Фанк народився в соулі й ритм-енд-блюзі 1960-70-х років на живих інструментах, і там завжди був живий бас-гітарист чи духова секція. Фонк успадкував радше манеру мемфіських продюсерів переробляти чужі записи, ніж танцювальну естетику концертної сцени. Термін закріпив реп-виконавець SpaceGhostPurrp, який на початку 2010-х виносив слово phonk у назви власних мікстейпів, зокрема Bringin’ tha Phonk і Keep Bringin’ tha Phonk. Плутанина між двома жанрами трапляється постійно і досі заводить новачків не в той плейлист.

Мемфіс кінця 1980-х: бедрум-студії й перші експерименти

Коріння жанру ведуть до DJ Spanish Fly. Він працював діджеєм у мемфіських клубах No Name та Expo з 1987 до початку 1990-х і першим почав зводити повільний саунд на важких 808-басах із бандитською тематикою текстів. Його мікстейпи розходилися по країні нелегально, від Нового Орлеана до Чикаго, бо туристи вивозили касети з собою після відпустки в Мемфісі. За ним пішов DJ Squeeky, який у сімнадцять-вісімнадцять років записував биті в спальні на чотириканальному рекордері й семплері SP-1200. Апаратура була найпростіша, а результат вийшов упізнаваним. Його похмурі, загрозливі биті швидко привернули увагу 8Ball & MJG, Tom Skeemask і Criminal Manne. Молодий на той час гурт Three 6 Mafia семплював саме роботи Squeeky на своїх ранніх записах. Кустарні студії без нормальних мікрофонних кабін задали інтонацію жанру на десятиліття вперед. Ця бідність засобів згодом перетворилася на фірмовий стиль.

Звукова формула: касетний шум, ковбел і криві семпли

Класичний фонк упізнають за кількома прикметами одразу. Насичений шумом касетний звук, ніби плівку переписували разів десять. Різкий електронний ковбел поверх повільного біту. Порізані та піджаришені семпли соулу чи фанку 1970-х, узяті без жодного дозволу правовласників. Саморобні обкладинки з дешевою фотообробкою, що з часом перетворилися на візуальний підпис усього жанру. У продюсуванні часто фігурувала драм-машина Roland TR-808, дешева й доступна навіть для домашньої студії, а поруч із нею траплялися і простіші моделі Boss серії DR. У текстах домінують теми вулиці й насильства, а подвійна начитка рядків додає той гіпнотичний ефект, який пізніше перейме вже дрифт-фонк.

Вибух на SoundCloud у 2016-2018 роках

Після затишшя нульових років фонк повернувся завдяки SoundCloud. У 2016-2018 роках жанр став одним із найпрослуховуваніших на платформі, а хештег phonk регулярно потрапляв у річні добірки найпопулярніших. Саме тоді DJ Yung Vamp, Soudiere та DJ Smokey заклали основи rare phonk, підвиду, що поєднав програмовані ударні у стилістиці трепу 2010-х із вокальними семплами мемфіського репу та моторошними ефектами хоррор-кору. Жанр із локальної течії кількох реперів перетворився на щось, уже не прив’язане до конкретної географії чи одного гурту. SoundCloud на той момент майже не модерував авторські права на семпли, і саме ця відкритість дозволила молодим продюсерам вільно експериментувати з чужими записами.

Народження дрифт-фонку в Росії

Наприкінці 2010-х у Росії сформувався окремий підвид, дрифт-фонк. Темп прискорився, з’явилися виразні ковбелові партії, а бас став агресивнішим і щільнішим. Однією з перших пісень цього напряму вважають Scary Garry Кайто Шоми, випущену 2016 року. Трохи пізніше North Memphis від Pharmacist закріпив ту саму крижану, волатильну естетику для ширшої аудиторії. Продюсери відмовилися від бумбап-ритміки на користь рівномірного чотиридольного кіка. Такий біт виявився зручнішим для монтажу під відео дрифту й автоспорту, де важливий постійний, майже механічний пульс, здатний тримати ритм монтажу секунда в секунду.

TikTok, 2020 рік і глобальний перезапуск жанру

До четвертого кварталу 2020 року аудиторія TikTok перевищила 700 мільйонів людей, і платформа обігнала Spotify як головний канал музичного просування. У цьому середовищі молоді продюсери на кшталт Kordhell і $WERVE! швидко зібрали мільйони прослуховувань і привернули увагу скаутів великих сервісів. Того ж року Spotify запустився в Росії, що додатково прискорило експансію місцевої фонк-сцени на глобальний ринок. У травні 2021 сервіс випустив офіційний плейлист жанру, майже повністю складений із дрифт-фонку. Це стало символічним визнанням статусу піджанру на рівні великих музичних корпорацій, а не лише алгоритмів короткого відео.

Kordhell, Interworld та інші обличчя дрифт-фонку

Мік Кенні, відомий як Kordhell, підписав контракт із лейблом Black 17 Media у жовтні 2020 року. Тоді його трек набирав близько 5000 прослуховувань на добу, цифра скромна навіть за мірками нішевих сцен. За даними Billboard, до кінця 2022-го цей показник виріс до чотирьох мільйонів прослуховувань щодня лише в Spotify. Його сингл Murder in My Mind потрапив у Billboard Dance Chart і британський топ-100. Станом на лютий 2026 року трек зібрав понад 860 мільйонів прослуховувань у Spotify при щомісячній аудиторії артиста близько 5 мільйонів слухачів. Трек 9 In My Hand за участю Кі Глока увійшов до саундтреку фільму Fast X. Паралельно росіянин Іван Білозьоров під псевдонімом Interworld випустив 25 листопада 2021 року сингл Metamorphosis із семплом Deep Throat від DJ Livewire. Пісня дійшла до сьомого місця американського чарту Hot Dance/Electronic Songs та шістдесят восьмого в UK Singles, а також потрапила у чарти Канади, Ірландії, Литви й Швейцарії. Обкладинку синглу оформили за участю інфлюенсерки arisa.vurr, і саме цей візуальний ряд згодом копіювали десятки менших каналів. Поряд із двома лідерами сцени критики регулярно згадують продюсерів DVRST, MoonDeity та Ghostface Playa як авторів, чиї треки стабільно потрапляють у кураторські добірки дрифт-фонку на стримінгових сервісах.

Підвиди фонку без єдиної карти меж

Поза мемфіським першоджерелом і дрифт-фонком у жанрі виділяють ще rare phonk, побудований на треповому ритмічному каркасі з мемфіськими вокальними семплами. Чіткого академічного реєстру всіх локальних відгалужень фонку не існує. Нижче лише ті різновиди, які підтверджені більш ніж одним незалежним джерелом.

Проблема семплів і авторських прав

Основа класичного фонку, необроблений семпл із чужого запису, юридично вразлива з моменту появи жанру. Мемфіські продюсери 1990-х рідко думали про кліренс прав, адже мікстейпи розходилися напівпідпільно і поза увагою великих лейблів. У дрифт-фонку ситуація змінилася, бо трек із мільйонами прослуховувань на Spotify вже привертає увагу правовласників семплів. Частина сучасних продюсерів свідомо відмовляється від неочищених мемфіських фрагментів. Замість них використовують власноруч записані вокальні партії, синтез мовлення або оригінальні хуки, написані з нуля під впливом старої естетики.

Фонк у тіні геополітики

На початку 2022 року, на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Кремль обмежив у TikTok доступ до неросійського контенту. Державна компанія намагалася запустити повноцінний внутрішній аналог платформи і зазнала невдачі. Для продюсерів дрифт-фонку, чия аудиторія й контракти вже склалися на глобальних сервісах на кшталт Spotify, цей крок мав радше символічне значення, ніж комерційне. Він все ж показав, наскільки тісно доля жанру перепліталася з політикою конкретної платформи.

Куди рухається жанр далі

Останніми роками фонк усе частіше виходить за межі хіп-хоп-семплів. Продюсери забирають звукові елементи з відеоігор, кіно й навіть інструментальної музики, шукаючи нову палітру. Вони експериментують з обробкою звуку і спотвореннями, які виходять за межі класичної мемфіської формули дев’яностих. Частина авторів звертається до техніки chopped and screwed, уповільнюючи биті до наднизьких темпів. Використання перевернутих, реверсованих семплів дає ще повільніше, майже гіпнотичне звучання. Найцікавіша частина розвитку жанру зараз відбувається саме в цьому експериментальному крилі, а не лише в дрифт-роликах з автомобілями.