Даркнет: як він працює і яка відповідальність в Україні

   01.12.2025

Даркнет означає частину інтернету, недоступну через звичайний браузер і звичайний пошук. Сайти там мають адреси у домені .onion. Пошукові системи на кшталт Google їх не індексують. Для входу потрібне спеціальне програмне забезпечення, найчастіше Tor, яке приховує IP-адресу користувача через кілька шарів шифрування.

В Україні відповідальність настає не за факт заходу в даркнет, а за конкретні дії всередині нього. Придбання заборонених речовин і розповсюдження викрадених даних караються за різними статтями кодексу, тоді як саме використання анонімізуючого софту закон не зачіпає взагалі. Це розмежування рідко пояснюють докладно, хоча саме воно вирішує, чи взагалі йдеться про злочин.

Три шари інтернету: поверхневий, глибокий і темний

Поверхневий інтернет охоплює все, що індексують пошукові системи: новинні сайти, маркетплейси, соцмережі. Глибокий інтернет більший за поверхневий у десятки разів. Він складається зі сторінок, закритих паролем чи формою запиту: онлайн-банкінг, корпоративні бази даних, електронна пошта. Даркнет є вужчою підмножиною глибокого інтернету, і плутанина між цими двома шарами трапляється навіть у профільних матеріалах. Більшість сайтів у глибокому інтернеті не мають нічого спільного з анонімністю чи незаконним вмістом, а просто вимагають авторизації.

Як працює цибулева маршрутизація

Tor будує з’єднання через ланцюжок із трьох випадкових вузлів мережі. Кожен вузол знає лише адресу попереднього і наступного пристрою в ланцюжку. Повний маршрут одному вузлу невідомий. Дані шифруються шарами, схожими на цибулину: кожен вузол знімає один шар шифрування і передає пакет далі, не бачачи водночас ні відправника, ні кінцевого вмісту. Саме цей принцип дав мережі назву The Onion Router. Слабке місце схеми лежить на вихідному вузлі. Останній комп’ютер у ланцюжку розшифровує запит перед тим, як передати його кінцевому сайту, і бачить незашифрований трафік, якщо сайт сам не використовує додаткове шифрування з’єднання.

Звідки з’явився термін

Технологію цибулевої маршрутизації розробила у середині 1990-х років дослідницька лабораторія військово-морських сил США для захисту урядового зв’язку. У 2002 році вихідний код відкрили для публічного використання. Термін darknet почав масово вживатися після 2011 року, коли запрацював торговий майданчик Silk Road, і про анонімний сегмент мережі заговорили як про окреме явище, а не як про військову розробку. ФБР закрило Silk Road у 2013 році, а засновника Росса Ульбріхта засудили до довічного ув’язнення. У січні 2025 року президент США Дональд Трамп його помилував після дванадцяти років за ґратами, і ця подія знову зробила історію майданчика темою публічних обговорень.

Легальність інструмента окремо від легальності дій

Українське законодавство не містить норми, яка б забороняла встановлення чи використання Tor, VPN або інших засобів анонімізації трафіку. Юридичні консультації українських практиків підтверджують цю позицію прямо: сам софт не є забороненим засобом, і його наявність на пристрої не тягне відповідальності.

Відповідальність виникає тоді, коли дія всередині мережі підпадає під конкретну статтю Кримінального кодексу України. Користувач рідко бачить це розмежування сформульованим прямо. Багато матеріалів або лякають самим фактом заходу в даркнет, або взагалі оминають питання закону.

За що саме передбачена кримінальна відповідальність

Нижче наведені статті ККУ, які найчастіше застосовуються до дій у даркнеті, з санкціями станом на серпень 2026 року.

Стаття ККУ Що карається Санкція
361 Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем і мереж штраф 1000-3000 НМДГ або обмеження волі до 3 років, за обтяжливих обставин до 15 років позбавлення волі у воєнний стан
361-2 Збут або розповсюдження викрадених персональних даних, паролів, банківських реквізитів штраф 2000-4000 НМДГ або позбавлення волі до 2 років, за повторності до 5 років
307 Придбання, зберігання чи збут наркотичних засобів позбавлення волі від 4 до 12 років залежно від обсягу і повторності
263 Придбання чи зберігання вогнепальної зброї без дозволу позбавлення волі від 3 до 7 років
301-1 Одержання доступу до дитячої порнографії, її зберігання чи розповсюдження обмеження волі до 5 років або позбавлення волі від 2 до 6 років

Санкції за статтею 361 змінилися з 2022 року. Частина п’ята передбачає позбавлення волі на 10-15 років, якщо злочин вчинено під час воєнного стану, тоді як базова частина перша залишається штрафом без позбавлення волі. Цю різницю більшість описів мережі не згадує, хоча саме воєнний стан підняв верхню межу покарання найсильніше з усіх складів кодексу.

Перегляд і участь: де проходить межа

Для більшості складів кодексу відповідальність настає за дію: купівлю, зберігання, збут. Сам факт відвідування маркетплейсу з листингом товарів, без здійснення покупки, не підпадає під статті 307 чи 263 як такий. Виняток становить стаття 301-1: вона криміналізує саме одержання доступу до дитячої порнографії, тобто перегляд без завантаження чи подальшого поширення вже є злочином. Це єдина стаття зі списку, де межа проходить не по транзакції, а по факту перегляду, і плутанина між цими двома логіками трапляється навіть у юридичних роз’ясненнях, орієнтованих на нефахівців.

Скільки коштують порушення у гривнях

Штрафи в кодексі виражені в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, не в гривнях напряму. Для кримінальних розрахунків застосовується ставка 17 гривень за одиницю, і переклад у реальні суми показує масштаб, який абревіатура НМДГ сама по собі не передає.

Нижня межа штрафу за статтею 361, частина перша, становить 1000 НМДГ, тобто 17 000 гривень. Верхня межа тієї самої частини, 3000 НМДГ, дорівнює 51 000 гривень. Штраф за статтею 361-2 сягає від 34 000 до 68 000 гривень. Ця сума перевищує середню річну зарплату в Україні станом на 2026 рік. Жодне з переглянутих джерел цього перерахунку не наводить, хоча він відповідає на питання, яке читач ставить одразу після того, як бачить абревіатуру НМДГ.

Криптовалюта не означає повну анонімність

Розрахунки в даркнеті майже завжди відбуваються в криптовалюті, і це часто сприймають як гарантію повної анонімності. Блокчейн біткоїна є публічним реєстром: кожна транзакція назавжди залишається видимою будь-кому, хто має доступ до мережі. Аналітичні компанії, з якими співпрацюють правоохоронні органи, будують ланцюжки транзакцій від адрес відомих майданчиків до бірж, де користувач проходив верифікацію особи. Розслідування останніх років найчастіше спираються саме на блокчейн-аналіз, а не на злам самого Tor, коли встановлюють особу продавця чи покупця. Криптовалюта дає псевдонімність, не анонімність, і різниця між цими двома поняттями рідко пояснюється в матеріалах про даркнет.

Приклад: як закривають ринки

Найбільший російськомовний майданчик даркнету Hydra Market німецька поліція закрила 5 квітня 2022 року, вилучивши сервери і біткоїни на суму 23 мільйони євро. Платформа мала близько 17 мільйонів зареєстрованих клієнтів і понад 19 000 продавців, а лише за 2020 рік її оборот перевищив 1,23 мільярда євро. Історія Hydra показує, що масштаб і тривала робота майданчика не гарантують стабільності. Кошти покупців, що лишалися на внутрішніх рахунках платформи на момент закриття, зникли разом із сервісом.

Реальні ризики для звичайного користувача

Технічна анонімність Tor не захищає від шахрайства всередині самого даркнету. Торгові майданчики там регулярно зникають разом із грошима покупців, як і сталося з Hydra: власники закривають сервіс або їх зупиняють правоохоронці, а кошти на внутрішніх рахунках лишаються недоступними назавжди. Другий поширений ризик стосується шкідливого програмного забезпечення. Файли, завантажені з анонімних форумів, значно частіше містять трояни та шпигунське ПЗ, ніж файли з перевірених джерел. Перевірити репутацію анонімного продавця засобами, звичними для поверхневого інтернету, неможливо в принципі. Третій ризик є суто юридичним: анонімність з’єднання не приховує вміст посилки, яку відправляють поштою, і митний огляд лишається незалежним від того, яким браузером зроблено замовлення.

Хто законно користується мережею і навіщо

Журналісти й інформатори застосовують Tor для анонімного спілкування з джерелами там, де розкриття особи загрожує безпеці. Правозахисні організації використовують той самий інструмент для доступу до матеріалів у країнах із жорсткою цензурою інтернету. Дослідники безпеки моніторять даркнет-форуми, де продають викрадені облікові записи, і попереджають компанії до того, як інформація потрапить у відкритий доступ. У жодному з цих випадків мета не пов’язана з обходом українського законодавства. Саме тому такі застосування не створюють юридичного ризику для того, хто ними користується.

Що лишається невизначеним

Департамент кіберполіції публікує щорічний звіт із загальною кількістю кіберзлочинів, але не виділяє в ньому окрему статистику саме за даркнет-складовою. Цифра відсутня в опублікованій формі звіту за 2024 рік. Оцінити частку українських справ за статтями 361 і 361-2, пов’язаних конкретно з анонімною мережею, наразі неможливо на основі відкритих джерел: звіт не розділяє канали кіберзлочинності між собою.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *