Орфограма це місце в слові, де можливий вибір між кількома написаннями, і правильний варіант визначається орфографічним правилом. Іншими словами, це “проблемне” місце, де не можна покладатися лише на вимову, а потрібно знати правило або перевіряти іншим способом. Орфограми допомагають упорядковувати написання слів і забезпечують єдність української мови в письмі.
Види орфограм
Орфограми умовно поділяють на дві великі групи це буквені та небуквені. Кожна група охоплює свої типи складних випадків написання, які потребують окремих правил.
Буквені орфограми
Буквені орфограми пов’язані з вибором або правильним написанням букви у слові. Вони виникають там, де вимова не дає точного орієнтиру. До буквених орфограм належать:
- написання голосних у корені слова (наприклад, перевірка ненаголошених [е]/[и]);
- вибір правильного приголосного в сумнівних позиціях;
- подвоєння приголосних;
- написання префіксів і суфіксів;
- апостроф або м’який знак.
Такі випадки часто потребують знання етимології слова або перевірки через споріднені слова.
Небуквені орфограми
Небуквені орфограми не пов’язані безпосередньо з вибором конкретної букви, але стосуються інших графічних елементів письма. До них належать:
- написання разом, окремо або через дефіс;
- використання апострофа;
- уживання великої літери;
- перенесення слів;
- пунктуаційні орфограми, якщо вони залежать від орфографічних норм.
Такі орфограми визначають зовнішню форму слова або словосполучення в тексті.
Правила орфограми
Орфограма завжди підпорядковується певному правилу, тому для правильного написання важливо:
- Знайти орфограму – помітити частину слова, де можливе орфографічне вагання.
- Застосувати правило – згадати орфографічну норму, що регулює написання.
- Перевірити себе – знайти споріднене слово, змінити форму слова, підставити інший варіант написання.
Правильне визначення орфограм полегшує грамотне письмо й допомагає уникати поширених помилок.
Як підкреслити орфограми в словах?
Для виділення орфограм у навчальних цілях часто використовують спеціальні позначки:
- однією рискою підкреслюють буквені орфограми;
- двома рисками небуквені;
- можливе також обведення або виділення кольором у друкованих матеріалах.
Головне помітити “сумнівне місце” та підкреслити його згідно з типом орфограми.
Приклади орфограм
- Березень – ненаголошений голосний у корені.
- Життя – подвоєний приголосний.
- Півєвропи – апостроф після префікса, що закінчується на твердий приголосний.
- Будь-що – написання через дефіс.
- Україна – велика літера у власній назві.
Кожен із цих випадків потребує застосування відповідного правила.
Підсумок
Орфограма це частина слова, де можливе неправильне написання, тому вона потребує уваги та знання правил. Розуміння різновидів орфограм і вміння знаходити їх у тексті робить письмо грамотнішим, а роботу з мовою більш усвідомленою. Орфографічні норми допомагають зберігати єдність і точність української писемної мови, забезпечуючи її зрозумілість і чіткість у будь-якому контексті.
Будь першим хто прокоментує