Рецензія шутера The Finals

The Finals, це командний мережевий шутер від студії Embark, заснованої колишніми розробниками серії Battlefield з DICE, виданий за підтримки Nexon. Гра вийшла в грудні 2023 року несподівано навіть для власного видавця, буквально під час церемонії The Game Awards, і швидко здобула репутацію одного з найбільш свіжих проєктів жанру за останні роки завдяки повній руйнівності арен і незвичній економічній філософії геймплею.

Концепція: гроші важливіші за фраги

Головна відмінність The Finals від конкурентів на кшталт Call of Duty чи Apex Legends, це основний режим Cash Out, у якому чотири команди по три гравці змагаються не за кількість убивств, а за викрадення і доставку віртуальної готівки до сейфа. У фінальному раунді протистояння звужується до формату три на три, звідки й походить назва гри. Ліквідація суперника дає лише 200 очок, тоді як знищення всієї ворожої команди скидає половину її накопиченого рахунку, тому вміння грамотно управляти економікою матчу цінується тут не менше за влучність стрільби.

Показово, що розробники свідомо уникають агресивної термінології навіть у власних описах: у грі немає слів “ворог” чи “смерть”, а переможені суперники розсипаються монетами замість того, щоб залишати труп на полі бою. Це надає проєкту незвичного для жанру шоу-формату, більше схожого на телевізійне ігрове шоу майбутнього, ніж на класичний військовий конфлікт.

Три класи персонажів, і один з них у явно гіршому становищі

Оперативники поділені на три вагові категорії: легкий, середній і важкий, які відрізняються не лише запасом здоров’я і швидкістю пересування, а й фізичним розміром моделі. Легкий і середній клас здатні протискатися у вентиляційні шахти, тоді як важкий фізично туди не поміститься. Кожен клас має унікальну здатність, від тимчасової невидимості до можливості пробивати стіни чи лікувати союзників, і лише один слот під основну зброю, компенсований чотирма слотами під додаткове спорядження, гранати, сонори, міни чи щити.

На практиці баланс між класами виявився далеким від ідеального. Легкий оперативник програє в прямому бойовому зіткненні обом іншим класам за показником шкоди, гине буквально від будь-якої міни чи гранати, а перк на невидимість помітний по мерехтливому силуету навіть без спеціального обладнання для виявлення. При цьому саме легкий клас найпопулярніший серед гравців завдяки мобільності, що на високому рівні рангової гри перетворює вибір цього оперативника на фактичний тягар для команди.

Руйнування і вертикальність

Найсильніша сторона The Finals, це фізика руйнування арен у поєднанні з крайньою вертикальністю пересування. Гравці можуть обвалювати підлогу під ворожою командою разом із вантажем готівки, підтягувати сейф гаком важкого оперативника, телепортувати його через портали легкого класу, керувати будівельними кранами чи викликати ліфти. Кожен новий матч додатково відрізняється часом доби, погодними умовами і випадковими внутрішньоматчевими подіями на кшталт метеоритного дощу, підвищеної шкоди чи зниженої гравітації, що суттєво урізноманітнює навіть повторне проходження однієї й тієї самої карти.

Стрільба і баланс зброї

Сама стрілецька механіка ближча до аркадного відчуття, ніж до тактичного симулятора на кшталт Counter-Strike чи Valorant, хоча базова віддача і поведінка зброї виконані достатньо збалансовано для комфортного відчуття. Проблема радше в цифрах: два влучання з револьвера завдають більше шкоди, ніж повний магазин автомата АКМ, і подібна диспропорція між типами зброї помітна в кількох інших парах. Гравці також відзначають завищений час на знищення суперника в ранговому режимі, через що перестрілки часом розтягуються довше, ніж очікувано для настільки динамічної гри.

Поріг входу і проблеми з першим враженням

Попри аркадну на вигляд картинку, The Finals вимагає суттєвого макроскілу: розуміння економіки матчу, тактичного використання руйнування і гаджетів приходить лише через десятки годин практики. Новачки, що очікують на казуальний шутер за принципом “зайшов і постріляв”, часто губляться в хаосі постійних руйнувань і спецефектів, не розуміючи логіки основного режиму. Розробники частково відреагували на цю критику, додавши заготовлені набори спорядження для новачків і більш аркадні режими без рангового тиску, але базова крута крива навчання нікуди не поділась.

Окрема претензія спільноти стосується недостатньої маркетингової підтримки гри після релізу: попри позитивні відгуки і сильний технічний фундамент від команди з досвідом Battlefield, The Finals не отримала того рівня уваги видавця, який дозволив би проєкту повністю розкрити потенціал у перші важливі місяці після виходу.

Технічний стан і монетизація

Гра поширюється за моделлю free-to-play, з монетизацією через косметичні предмети без прямого впливу на баланс. Оптимізація за перший рік підтримки помітно покращилася порівняно зі станом на бета-тест, хоча підбір гравців у рейтингових матчах досі не завжди справедливий за рівнем скілу команд.

Плюси і мінуси

• Плюс: унікальна для жанру економічна філософія режиму Cash Out замість класичного підрахунку фрагів.
• Плюс: найкраща в жанрі фізика руйнування арен у поєднанні з вертикальним динамічним пересуванням.
• Плюс: безкоштовна модель без впливу монетизації на ігровий баланс.
• Мінус: дисбаланс класів, зокрема слабка позиція легкого оперативника в рангових матчах.
• Мінус: нерівномірна шкода різних типів зброї, революр проти автоматичної зброї, як показовий приклад.
• Мінус: високий поріг входу для новачків, які не знайомі з тактичними шутерами.

Вердикт

The Finals, це проєкт, який справді привніс у жанр щось нове завдяки поєднанню руйнівності, вертикального руху і незвичної економічної механіки, замість того щоб бути черговим клоном Call of Duty з розфарбованими картами. Водночас дисбаланс класів і зброї, а також слабка підтримка з боку видавця в перші місяці після релізу, не дозволили грі повністю реалізувати початковий потенціал. Це шутер, який точно варто спробувати шанувальникам жанру, готовим інвестувати час у вивчення нестандартних механік, але не той випадок, коли гру можна рекомендувати без жодних застережень усім підряд.