Вита пара: обжим

Обжим витої пари, це один з тих навичок, які здаються страшними, поки не спробуєш сам, а потім розумієш, що весь секрет у трьох речах: правильному порядку жил, рівному зрізі й акуратному обжимі кримпером. Я сам колись боявся зіпсувати перший конектор, і зіпсував, звісно, не один, поки не запам’ятав порядок кольорів намертво. Розберемо все по порядку, щоб не довелося переробляти вп’яте.

Дві схеми, і яку з них насправді варто використовувати

Існує два офіційних стандарти розкладки жил, T568A і T568B, і різниця між ними лише в порядку оранжевої й зеленої пар, синя й коричнева пари в обох варіантах на тих самих місцях. У побутових і офісних мережах абсолютна більшість використовує саме T568B, оскільки саме під нього зроблено переважну більшість готових патч-кордів і монтажних схем. T568A теж робочий і не гірший технічно, просто рідше зустрічається на практиці, тому якщо немає конкретної вимоги використовувати саме його, орієнтуйтеся на T568B.

Порядок кольорів T568B

Якщо потрібен T568A, просто поміняйте місцями помаранчеву й зелену пари, синя й коричнева лишаються без змін.

Прямий кабель проти кросового, і чому другий вам, найімовірніше, не потрібен

Прямий кабель, це коли обидва кінці обжаті за однаковою схемою, T568B на обох боках чи T568A на обох. Такий кабель потрібен для з’єднання різнотипних пристроїв, комп’ютер і роутер, комп’ютер і комутатор. Кросовий кабель, один кінець T568A, інший T568B, історично використовувався для прямого з’єднання двох однакових пристроїв, наприклад двох комп’ютерів без комутатора між ними.

Ось тут і криється момент, який рідко пояснюють до кінця: усе мережеве обладнання, випущене приблизно з 2004-2005 років, підтримує технологію Auto-MDIX, яка автоматично визначає тип підключення й самостійно “перехрещує” сигнал усередині порту за потреби. Тобто якщо у вас сучасний роутер, комутатор чи мережева карта, кросовий кабель вам, найімовірніше, не знадобиться взагалі, навіть для прямого з’єднання двох комп’ютерів прямий кабель відпрацює однаково добре. Робити окремо кросовий кабель має сенс хіба для роботи зі справді старим обладнанням, випущеним до середини двохтисячних.

Скільки пар насправді працює

Для швидкостей до 100 Мбіт/с, стандарти 10BASE-T і 100BASE-T, реально задіяні лише чотири жили, контакти 1 і 2 на передачу, контакти 3 і 6 на прийом. Решта пар у такому режимі просто не використовуються. А от для гігабітних мереж, 1000BASE-T, і вище, працюють уже всі вісім жил одночасно, і кожна пара бере участь і в передачі, і в прийомі сигналу. Це важливо знати, бо якщо десь пошкоджена лише одна пара з чотирьох, а вам потрібен лише стомегабітний зв’язок, кабель цілком можна переобтиснути на вільні жили замість повної заміни.

Про PoE, про яке часто забувають

Якщо кабель живитиме камеру, точку доступу чи інший пристрій через технологію PoE, живлення по тому самому кабелю, варто заздалегідь звірити, які саме пари використовуються для подачі напруги в конкретному обладнанні. Різні реалізації PoE можуть задіювати або запасні пари, або ті самі, що й для даних, і помилка тут іноді призводить до того, що пристрій просто не отримує живлення, хоча дані передаються нормально.

Покроково: як обжати кабель без помилок

1. Зніміть зовнішню оболонку кабелю приблизно на 3-4 сантиметри, не пошкоджуючи ізоляцію самих жил.
2. Розкрутіть пари й розправте кожну жилу, не смикайте різко, одножильна мідь усередині доволі крихка й легко ламається.
3. Розкладіть жили в потрібному порядку за обраною схемою і щільно притисніть пальцями, щоб вони лежали рівно й впритул одна до одної.
4. Обріжте кінці одним рухом гострих бокорізів так, щоб торці всіх восьми жил опинилися в одній площині, залишивши приблизно 12-12,5 мм довжини від оболонки.
5. Вставте жили в конектор до самого носика, а оболонка кабелю має зайти під внутрішній пластиковий фіксатор конектора на 5-6 мм.
6. Обіжміть конектор кримпером одним впевненим натиском, звичайна викрутка чи плоскогубці для цього не годяться, контакт вийде ненадійним.
7. Перевірте готовий кабель мережевим тестером перед тим, як прокладати його остаточно.

Типові помилки

• Знімання ізоляції з окремих жил, цього робити не треба, конектор сам прорізає ізоляцію під час обжиму.
• Нерівний зріз жил, через який частина з них не доходить до контактів усередині конектора.
• Плутанина зі схемою на різних кінцях кабелю, коли один бік випадково обжатий за T568A, а інший за T568B, тоді як планувався звичайний прямий кабель.
• Перевищення максимальної довжини лінії, за стандартом TIA/EIA-568-B кабель категорії Cat 5e не повинен перевищувати 100 метрів разом із запасом, довші відрізки починають втрачати стабільність сигналу.

Наостанок

Обжим витої пари, це навичка, яка стає простою вже після другого-третього конектора, головне триматися однієї схеми, T568B на обох кінцях для звичайного домашнього чи офісного кабелю, і не забувати про сучасну технологію Auto-MDIX, яка в переважній більшості випадків взагалі знімає потребу в окремому кросовому кабелі. Якщо ж кабель піде під PoE-пристрій, витратьте хвилину на перевірку документації обладнання, це рятує від марних здогадок, чому камера не вмикається, хоча інтернет по тому самому кабелю працює прекрасно.