Перший трамвай у світі: чому історія має три різні відповіді

Питання про перший трамвай у світі розпадається щонайменше на три окремі сюжети, кожен з яких відповідає на своє власне питання. Перший веде до кінної залізниці у британському Вельсі, яка в 1807 році почала возити платних пасажирів рейковою колією. Другий переносить дію до Нью-Йорка 1832 року, де вагон вперше рушив просто вулицею міста. Третій стосується електричної тяги і починається в Петербурзі 1880 року з експерименту українського інженера Федора Піроцького, який на рік випередив комерційний запуск фірми Сіменс у Берліні. Плутанина в різних джерелах пояснюється тим, що автори мовчки підставляють власний критерій під слово трамвай, а потім здивовано натрапляють на чужу дату.

Три критерії, які ховаються за словом трамвай

Історики транспорту зазвичай розрізняють три ознаки. Перша: платний пасажирський рейковий транспорт як такий, без прив’язки до вулиці. Друга: рейки, вкладені безпосередньо в дорожнє покриття міста, яким користуються звичайні перехожі й екіпажі. Третя: тип тяги, кінна, парова чи електрична. Лінія у Вельсі відповідає першій ознаці, нью-йоркська відповідає другій, а петербурзький експеримент і берлінська лінія Сіменса відповідають третій. Кожне джерело називає свою подію першою за власними правилами підрахунку.

1807 рік: кінна залізниця у Вельсі як перша платна пасажирська лінія

Колію між Свонсі та Ойстермаутом на південному узбережжі Вельсу проклали в 1804 році для перевезення вапняку й вугілля до причалів Свонсі. Пасажирів спочатку возити не планували. У лютому 1807 року один з акціонерів компанії, Бенджамін Френч, заплатив двадцять фунтів за право протягом року возити людей. Вагон був дванадцятимісним і рухався кінною тягою. Регулярні рейси між Свонсі та Ойстермаутом почалися 25 березня 1807 року, а зупинка Маунт у Свонсі вважається першою у світі залізничною станцією. Лінія возила пасажирів кінною тягою до 1877 року, коли на ній з’явилася парова тяга. У 1929 році дорогу електрифікували і перетворили на повноцінний трамвай, який пропрацював до 1960 року. Тому англомовні джерела називають Мамблську залізницю першою пасажирською залізницею світу, а не трамваєм у сучасному розумінні слова.

Нью-Йорк, 1832: коли рейки вперше лягли просто на вулицю

Компанія New York and Harlem Railroad проклала колію просто по Бауері та Четвертій авеню в Мангеттені, на відміну від окремого насипу у Вельсі. Конструктор Джон Стівенсон побудував вагон Джон Мейсон, названий на честь банкіра і співзасновника компанії. 14 листопада 1832 року цей вагон повіз міських чиновників від Принс-стріт до Гарлем-бридж на Чотирнадцятій вулиці. Того ж дня стався перший у світі зафіксований наїзд трамвая, хоча обійшлося без постраждалих. На дванадцятий день після відкриття лінія почала возити платних пасажирів за дванадцять з половиною центів. Саме цю мережу вважають першою вуличною залізницею світу, оскільки рейки вклали в дорожнє полотно самого міста.

Париж переймає досвід: жолобчаста рейка Альфонса Лубá

Французький винахідник Альфонс Лубá побачив нью-йоркські вагони особисто, оскільки жив у США з 1827 року і допомагав будувати саме ту лінію на Бауері. Повернувшись до Франції, він у 1852 році запатентував жолобчасту рейку, яка лягала врівень з бруківкою і не заважала звичайному вуличному руху возів та карет. На основі цього рішення Лубá збудував лінію від площі Згоди до Севра і Булонського лісу. Пробний рух нею відкрили 21 листопада 1853 року. Жолобчаста рейка Лубá згодом стала стандартом для міських трамвайних колій по всій Європі.

Петербург, 1880: експеримент Федора Піроцького

Український інженер-артилерист Федір Піроцький, уродженець Полтавської губернії, ще в 1875 році перевіряв на ділянці Сестрорецької залізниці, чи можна передавати електричний струм до двигуна через самі рейки. Успіх цих випробувань підштовхнув його до складнішого кроку. У 1880 році він переобладнав звичайний двоповерховий вагон кінної залізниці, замінивши кінну тягу на електричний двигун. 22 серпня за старим стилем, тобто 3 вересня за новим, на розі Болотної вулиці та Дегтярного провулка в Петербурзі цей вагон уперше в історії міста рушив без коней. Випробування тривали до кінця вересня 1880 року. Електрифікованою була ділянка колії завдовжки приблизно версту, а обидві рейки ізолювали від землі, щоб одна працювала прямим провідником, а інша зворотним.

Чому винахід Піроцького не переріс у комерційну лінію

Грошей на продовження дослідів у інженера-одинака не було, а власники кінних трамваїв бачили в новій технології пряму загрозу власному бізнесу і публічно виступали проти неї. Патенту на своє рішення Піроцький вчасно не оформив. Подальший розвиток технології перейшов до тих, хто мав капітал для промислового впровадження. Досвід залишився локальним експериментом однієї вулиці, хоча про нього писали в інженерних журналах і за кордоном.

Берлін, 1881: перша регулярна лінія фірми Сіменс

Фірма Siemens & Halske діяла під керівництвом Вернера фон Сіменса. Вона відкрила 16 травня 1881 року постійну електричну трамвайну лінію між станцією Ліхтерфельде та кадетським корпусом у передмісті Берліна. Лінія завдовжки приблизно два з половиною кілометри отримувала струм через самі рейки, без підвісного контактного дроту, а перші вагони розвивали швидкість до двадцяти кілометрів на годину і брали на борт майже пʼятдесят пасажирів. На відміну від петербурзького досвіду, ця лінія працювала не як одноразова демонстрація, а як регулярний маршрут з платними пасажирами. Тому історики транспорту зазвичай відводять їй статус першої комерційно успішної електричної трамвайної лінії світу. Технологію Сіменса, а не одиничний вагон Піроцького, скопіювали десятки європейських міст протягом наступного десятиліття.

Київ, 1892: перший електричний трамвай Російської імперії

Круті дніпровські схили робили кінну тягу в Києві виснажливою для тварин і повільною для пасажирів. Міська дума дозволила замінити конку електричним трамваєм, і лінію збудували інженери Аманд Струве та Василь Первенко. Регулярний рух відкрили в 1892 році, більш ніж через десятиліття після дослідів Піроцького в Петербурзі. Москва отримала електричний трамвай лише в 1899 році, а Санкт-Петербург, де все починалося, аж у 1907 році.

Україна має свою власну плутанину: Львів проти Києва

Всередині самої України питання про перший трамвай теж має два різні розв’язки. Львів, який тоді належав до Австро-Угорщини, отримав кінний трамвай ще 3 травня 1880 року, коли компанія Societa Triestina Tramway з Трієста запустила лінію через центр міста. Це сталося на дванадцять років раніше за електричний трамвай у Києві, тому саме Львів формально тримає рекорд першого трамвая на території сучасної України. Йдеться, щоправда, про кінну тягу. Свій електричний трамвай Львів отримав 31 травня 1894 року. Побудувала його та сама фірма Siemens & Halske, яка за тринадцять років до того запустила лінію в Ліхтерфельде. Львів став другим містом в Україні з електричним трамваєм після Києва і водночас четвертим у всій Австро-Угорщині. Кінна лінія у Львові пропрацювала паралельно з електричною ще кілька років і остаточно поступилася їй у 1908 році.

Від конки до електрики: як змінювалася тяга

Кінна тяга залишалася основною для міського рейкового транспорту більшу частину дев’ятнадцятого століття. Саме вона первісно возила пасажирів і у Вельсі, і в Нью-Йорку, і в Петербурзі, аж до переобладнання вагона Піроцького. Парова тяга з’явилася на Мамблській лінії ще в 1877 році і працювала паралельно з електричними експериментами в інших містах. Компресоване повітря, канатну тягу і акумуляторні вагони теж пробували на окремих маршрутах, але жодна з цих технологій не витіснила електрику остаточно. До початку двадцятого століття електрична тяга стала стандартом для трамвайних мереж по всьому світу. Сама Мамблська лінія, з якої й почалася ця історія, отримала електричні вагони аж у 1929 році і працювала на них до закриття в 1960 році.

Чому суперечка про перший трамвай досі триває

Кожна країна схильна просувати власного першопрохідця: британці згадують Вельс, американці Нью-Йорк, німці фірму Сіменс, а українці розповідають про Піроцького. Розбіжність криється в самому визначенні слова трамвай. Одні застосовують його до будь-якого пасажирського рейкового транспорту, а інші звужують до вуличної лінії саме з електричною тягою. Єдиного загальновизнаного стандарту цього терміна поки немає. Кожна нова стаття про перший трамвай ризикує повторити ту саму плутанину, називаючи одну дату без пояснення, за яким критерієм її обрано.