Боуфішинг в Україні заборонений незалежно від сезону, водойми і регіону. Правила любительського і спортивного рибальства прямо називають лук та арбалет забороненими знаряддями лову, тому постріл риби стрілою з прив’язаною волосінню карається так само, як лов острогою чи гарпуном.
Заборону встановлює наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, зареєстрований у Мін’юсті як z1412-22. Документ діє з грудня 2022 року і замінив попередні правила, які не оновлювалися майже двадцять років. Нижче йдеться про те, до якої категорії закон відносить лук, скільки коштує порушення, чому закон узагалі проводить таку межу і чому підводне полювання з рушницею залишається дозволеним.
Правила відносять лук і арбалет до колючих знарядь лову
Розділ IV Правил перелічує заборонені знаряддя добування водних біоресурсів. Підпункт 4 пункту 1 називає їх прямо: гарпуни, остроги, луки, арбалети та інші колючі знаряддя лову, за винятком незаборонених гачкових знарядь та елементів підводних рушниць.
Лук та арбалет законодавець поставив в один ряд з острогою. Разом вони формують перелік заборонених знарядь, тоді як спінінг і поплавкова вудка лишаються в переліку дозволених. Юридично важливий саме принцип, а не назва конкретного інструменту: заборонений спосіб ураження риби через проколювання тіла. Наконечник стріли чи гарпуна проколює тіло риби й утримує її на волосіні, тоді як гачок утримує рибу, зачепившись за пащу. Ця відмінність визначає, чому під заборону підпадає й рогатка для риболовлі, яку деякі продавці описують як легшу альтернативу луку: спосіб натягу тятиви не змінює правової кваліфікації знаряддя.
Чому закон розрізняє гачок і гарпун
Різниця не зводиться до формальної назви приладу. Правила зобов’язують рибалку дбайливо підхоплювати і звільняти від гачка рибу, яка не відповідає мінімальному розміру або взагалі не підлягає вилову, і уникати травмувань під час випуску. Ця норма технічно виконувана для гачкового лову: риба, підсічена за пащу, здебільшого може повернутися у воду живою.
Для колючих знарядь ця вимога втрачає сенс. Стріла чи гарпун ранять рибу незалежно від її розміру і виду, а прицільний постріл по цілі під водою не дозволяє заздалегідь оцінити, чи підпадає риба під мінімальний поріг вилову або під охорону Червоної книги. Тому регулятор виніс усю категорію колючих знарядь за межі дозволеного замість того, щоб встановлювати для неї окремі розмірні пороги, як це зроблено для гачкових снастей і раколовок.
Скільки коштує адміністративне порушення
Стаття 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення кваліфікує рибальство забороненими знаряддями лову як грубе порушення правил рибальства. Санкція виражена в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. Для розрахунку розміру штрафів застосовується базова величина в 17 гривень, яка не пов’язана з прожитковим мінімумом чи податковою соціальною пільгою поточного року.
Для громадянина санкція становить від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів. Помножене на 17 гривень, це від 340 до 680 гривень, з конфіскацією лука чи арбалета і улову. Для посадової особи діапазон вищий: від тридцяти до п’ятдесяти мінімумів, тобто від 510 до 850 гривень. Конфіскація не залежить від того, чи оформлене знаряддя офіційно: важлива лише приватна власність порушника на момент виявлення.
Контроль за дотриманням Правил здійснюють органи рибоохорони та інші уповноважені органи державної влади, а на території природно-заповідного фонду до цього долучається служба державної охорони природно-заповідного фонду. Громадський контроль ведуть громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля. Рибалка зобов’язаний на вимогу цих осіб пред’явити знаряддя лову, добуті водні біоресурси та документ, що посвідчує особу, зокрема через мобільний застосунок із електронними документами. Відмова показати спорядження сама по собі не карається окремою статтею. Вона лише ускладнює фіксацію правопорушення на місці й не звільняє від відповідальності за факт виявленого лука чи арбалета.
Коли настає кримінальна відповідальність
Якщо незаконний вилов завдав істотної шкоди водним біоресурсам, застосовується вже не КУпАП, а стаття 249 Кримінального кодексу про незаконне зайняття рибним промислом. Чинна санкція першої частини становить від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів. У гривнях це від 17 000 до 51 000, або пробаційний нагляд чи обмеження волі на строк до трьох років.
Істотність шкоди оцінює суд. Верховний Суд у справі № 708/392/18 наголосив на потребі експертної оцінки для встановлення такої шкоди; самих показань свідків чи протоколу огляду для цього не досить. Суворіша частина статті застосовується, коли вилов супроводжувався вибуховими або отруйними речовинами, електрострумом чи знищенням нерестовищ, і тут санкція піднімається до 3000-5000 неоподатковуваних мінімумів. Для поодинокого випадку боуфішингу кримінальна межа радше теоретична, але вона показує, наскільки серйозно закон трактує саму категорію колючих знарядь лову.
Чому підводне полювання дозволене, а боуфішинг ні
Розділ V Правил окремо регулює підводне полювання, і саме тут криється джерело плутанини. Підводна рушниця з гарпуном виведена з-під заборони як прямий виняток у тому самому пункті, що забороняє луки й остроги. Різниця не в гостроті наконечника, а в умовах застосування.
Підводне полювання дозволене лише під водою, на затримці дихання, без аквалангів чи інших автономних дихальних пристроїв. Боуфішингіст стріляє з надводного положення, з берега або з човна, а не перебуваючи під водою поруч із ціллю. Закон регулює спосіб застосування знаряддя: для стрільби по поверхні чи в товщу води без занурення винятку не передбачено. Формально це часто той самий гарпунний наконечник, що й у підводній рушниці, але без занурення він потрапляє під загальну заборону колючих знарядь.
Що дозволено замість боуфішингу
Гачкові знаряддя лову лишаються основним легальним способом любительської риболовлі: поплавкова вудка, донка, спінінг, нахлист, жерлиця. Загальна кількість гачків на одного рибалку не повинна перевищувати семи, а прилов риби меншого за встановлений розмір допускається не більше 10 відсотків добової норми улову. Ці норми діють на будь-якій водоймі загального користування без спеціального дозволу.
Об’єктом любительського лову можуть бути будь-які водні біоресурси. Виняток становлять види, занесені до Червоної книги України, регіонально рідкісні види і види з переліків міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада. Рибалка зобов’язаний мати при собі лінійку та ваги для контролю розміру і маси улову. Обов’язок дотримуватися мінімально дозволених розмірів і добової норми вилову лежить на самому рибалці; інспектор лише перевіряє результат вибірково.
Раколовки конструкції «хапка» та підсаки встановлених розмірів теж дозволені, з обмеженнями за діаметром і кроком вічка сітки. Підводне полювання гарпунною рушницею залишається єдиним легальним способом добування риби через проколювання. Воно доступне тим, хто готовий пірнати без акваланга; стрільба з поверхні під цю категорію не підпадає.
| Знаряддя лову | Статус | Підстава в Правилах |
|---|---|---|
| Гачкова вудка, спінінг, нахлист (до 7 гачків) | Дозволено | Розділ «Права рибалок», п. 2 |
| Раколовка «хапка», підсака встановленого розміру | Дозволено з обмеженнями | Розділ IV, п. 1.9, 1.13 |
| Підводна рушниця без акваланга | Дозволено для підводного полювання | Розділ V |
| Лук, арбалет, рогатка для риболовлі з наконечником | Заборонено | Розділ IV, п. 1.4 |
| Острога, гарпун поза підводною рушницею | Заборонено | Розділ IV, п. 1.4 |
| Сітки, електровудка, вибухові речовини | Заборонено | Розділ IV, п. 1, 2 |
Продавці спорядження мовчать про заборону
Українські інтернет-магазини риболовного спорядження пропонують набори для боуфішингу без застереження про їхній правовий статус, описуючи лук і котушку як спосіб урізноманітнити рибалку. Каталог одного з таких магазинів прямо визнає, що в Україні цей вид лову поки не поширений, але подає це як ознаку новизни, замовчуючи заборону. Для читача, що орієнтується на топ пошукової видачі, це створює хибне враження, ніби питання легальності залишається відкритим або залежить від регіону.
Регіональної варіативності тут немає. На відміну від комунальних тарифів чи ставок місцевих податків, які органи місцевого самоврядування вправі встановлювати по-різному для різних громад, знаряддя лову регулюються єдиним загальнодержавним переліком. Обласна рада чи територіальна громада не мають повноважень дозволити боуфішинг на своїй водоймі, навіть якщо на практиці інспектор рибоохорони туди рідко доїжджає.
Аргумент «у США це легально» тут не працює
Боуфішинг справді поширений у Сполучених Штатах і Канаді, де для нього діють окремі дозволи, сезони і навіть змагання. Законність риболовного методу визначає законодавство країни, де розташована водойма; практика інших держав чи країна походження спорядження на це не впливають.
Одна теоретична можливість лишається поза межами цього матеріалу. Офіційні спортивні заходи проводяться за окремими вимогами розділу VI Правил і можуть погоджувати нестандартне спорядження з органом рибоохорони заздалегідь. На практиці такі погодження стосуються переважно змагань зі спортивного рибальства вудкою. Жодного відомого прецеденту офіційного дозволу для лука в Україні станом на серпень 2026 року немає.
